Новоукраїнське управління ГУ ДПС у Кіровоградській області
|
Як та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування? 24.01.2022 Головне управління ДПС у Кіровоградській області надає інформацію щодо способу сплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування та реквізитів бюджетного рахунку. Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією, а в Електронному кабінеті (приватна частина) у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступною інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї з наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100. При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати збору. У разі, якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації, платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми збору. В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника. Детальніше із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 134.07 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/. Спілкуйтеся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Відповідальність за порушення вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО 24.01.2022 Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує про відповідальність за порушення вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО. Оскільки продаж товару без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО (далі – ПРРО) не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням. Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразового порушення вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг); за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг). Детальніше із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 109.18 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/. Хто повинен здійснювати ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року? 24.01.2022 РРО/ПРРО зобов’язані застосовувати, але не зобов’язані вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, - лікарських засобів та виробів медичного призначення, - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, - або не є платниками ПДВ. Звертаємо увагу, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку І групи. Отже, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється на підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію: - технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів, виробів медичного призначення; - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Закон № 1525: особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України 24.01.2022 Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що з 01 січня 2022 року встановлено особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України. Так, іноземні компанії, які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, будуть зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ними операцій з постачання таких електронних послуг сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 грн, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 01 січня відповідного року. Водночас, нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою. Довідково: особливий порядок оподаткування ПДВ компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України встановлено Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам». Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію з нульовими значеннями? 24.01.2022 Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п.14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в декларації відображається, зокрема, така інформація (дані): відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них; відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати; самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір); ставка та сума збору. Таким чином, одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже, у разі відсутності таких активів, подавати зазначену декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана. Із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 134.05 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/. ФОП, які здійснюють перевезення пасажирів з використанням талонів, квитків, 24.01.2022 Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої групи, які здійснюють перевезення пасажирів при проведенні розрахунків з використанням талонів, квитків. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Згідно з п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненням (далі – Закон № 265) РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю. Статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» зі змінами та доповненнями визначено, що документом для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 №503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування. Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО та РК не застосовують. Із зазначеною інформацією можна ознайомитися в розділі 109.03 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який розміщено за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/. |
