Чи передбачені під час дії воєнного стану особливості отримання роботодавцями дозволів на застосування праці громадян Республіки Білорусь?

Дата: 17.05.2022 10:17
Кількість переглядів: 28

Законом України «Про зайнятість населення» визначено процедуру  та строки оформлення дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (регіональний центр зайнятості має 7 робочих днів для прийняття рішення про видачу дозволу та 3 робочі дні для прийняття рішення про продовження дії дозволу).

На період дії воєнного стану  Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» (набрав чинності 07.05.2022) доповнено прикінцеві положення вищевказаного Закону окремими нормами, що стосуються особливостей оформлення дозволів.

Так, прийняття рішення про видачу чи продовження дії дозволу на застосування праці громадян Республіки Білорусь здійснюється за погодженням із регіональним органом Служби безпеки України. Строки, встановлені для розгляду питання, продовжуються до отримання такого погодження (або відмови у погодженні).

Відмова органів безпеки у погодженні видачі дозволу (продовження дії) є підставою для відмови регіональним центром зайнятості роботодавцю у видачі дозволу (продовження дії).

Роботодавцям слід також враховувати, що після видачі дозволу вони зобов’язані укласти з іноземцем трудовий договір – не пізніш як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу. У десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) необхідно надати його копію, засвідчену роботодавцем, регіональному центру зайнятості.

Трудові відносини громадян Республіки Білорусь (які працюють на підставі дозволів в Україні) регулюються Кодексом законів про працю України та Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Республіки Білорусь, які працюють за межами своїх держав, ратифікованою Законом України від 26.04.1996 № 151/96-ВР. Статтею 7 вказаної Угоди передбачено, що трудовий договір (контракт) укладається роботодавцем з працівником державною мовою Держави працевлаштування та російською мовою згідно з трудовим законодавством цієї держави і вручається працівникові до його виїзду на роботу.

У трудовому договорі (контракті) повинні міститися основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці та її оплати, відрахування з неї, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови проживання та плати за нього, а також термін дії трудового договору (контракту), умови його розірвання, порядок покриття дорожніх витрат. Працівники користуються правами та виконують обов’язки, установлені трудовим законодавством Держави працевлаштування.



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора